- прикріплення
- —————————————————————————————прикрі́пленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
прикріплення
Смотреть что такое "прикріплення" в других словарях:
прикріплення — я, с. Дія та її результат за знач. прикріпити і прикріпитися … Український тлумачний словник
прикріпний — а/, е/. Який служить для прикріплення куди небудь (напр. з метою обслуговування) … Український тлумачний словник
кріплення підвісне — крепление подвесное suspended support *Unterhängezimmerung, schwebender Ausbau кріплення гірниче, формування або фіксація якого у виробці здійснюється за допомогою підвісних елементів. К.п. горизонтальних і похилих очисних і підготовчих виробок… … Гірничий енциклопедичний словник
кріплення — я, с., спец. 1) Дія за знач. кріпити 1 3), 5). 2) Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3) Деталі для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. 4) Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось … Український тлумачний словник
карабін — I а, ч. 1) Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом. 2) Мисливська рушниця. II а, ч. Пристрій, який служить для затискання, зачеплення чогось. •• Карабі/н запобі/жного по/яса елемент пояса, призначений для прикріплення його до конструкцій.… … Український тлумачний словник
лапа — и, ж. 1) Стопа, нога тварини, птаха і т. ін. || перен., зневажл., ірон. Рука або нога людини (звичайно велика, незграбна). •• В ла/пу (на ла/пу) дава/ти розм. давати хабар, чайові, приплачувати кому небудь за що небудь. 2) чого, яка, перен. Гілка … Український тлумачний словник
цвях — а, ч. Металевий або дерев яний загострений стержень, що використовується для прикріплення, скріплення частин чого небудь або для підвішування чогось … Український тлумачний словник
балансер — а, ч. 1) діал. Те саме, що акробат. 2) зоол. Орган прикріплення та опори у личинок більшості хвостатих земноводних … Український тлумачний словник
блок — I а, ч., тех. 1) Простий механізм для підняття важких предметів, що має форму колеса (на осі) з жолобом, через яке перекинуто ланцюг, канат і т. ін. 2) Головна деталь ремінної передачі (з ременем трапецієподібного поперечного перетину). II а, ч.… … Український тлумачний словник
вуса — ву/си, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1) Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. 2) Волосся щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин. || Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака. •• Кито/вий вус пругкі… … Український тлумачний словник
